Building club™ Форум архитекторов и строителей.

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Building club™ Форум архитекторов и строителей. » Рефераты » Реферат на тему "Кирилівська церква" (укр. рус. англ. язык; фото)


Реферат на тему "Кирилівська церква" (укр. рус. англ. язык; фото)

Сообщений 1 страница 3 из 3

1

Кирилівську церкву було збудовано в середині XII століття на далекій околиці стародавнього Києва - Дорогожичах. Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольгович 1139 року взяв штурмом Київ під час міжусобної боротьби за київський престол. Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею. В 1194 році тут було поховано київського князя Святослава — героя давньоруської поеми „Слово о полку Ігоревім".

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch26_l.jpg
Кирилівска церква

        За час свого існування Кирилівська церква знала періоди запустіння, ремонти, поновлення. У 1748 — 1760 рр. на її території за участю відомого українського зодчого І. Григоровича-Барського були зведені кам'яні монастирські будівлі, від яких до нашого часу збереглася лише частина муру з наріжною вежкою. В результаті змін XVII — XVIII ст. древня Кирилівська церква набула сучасного зовнішнього вигляду з характерними рисами української барочної архітектури.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch36_l.jpg
М. Врубель  "Богоматір"

 
        У 60-х роках XIX століття Кирилівська церква стає в центрі уваги громадськості: під штукатуркою XVIII сторіччя на її стінах було знайдено фресковий розпис XII століття. У 1881 — 1884 рр. під керівництвом професора А. Прахова в храмі проводяться величезні роботи по розчищенню фресок і поновленню стінопису. В них брали участь викладачі й учні Київської малювальної школи — М. Мурашко, І. Селезньов, М. Пимоненко, X. Платонов, І. Іжакевич, С. Гайдук, Ф. Зозулін тощо. У 1884 році тут працював Михайло Врубель. На вимогу церкви відкриті древні фрески були знову переписані олійними фарбами. Тоді ж було встановлено мармурові парапети хор та іконостас.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch29_l.jpg
Центральний  неф

        У травні 1929 року Кирилівську церкву було оголошено Державним історико-культурним музеєм-заповідником. Тут розпочалися дослідні роботи, які були перервані Великою Вітчизняною війною.
        У повоєнний час у храмі провадилися великі протиаварійні роботи по зміцненню стін і фундаментів, що деформувалися через руйнування древніх підземних ходів. Тільки після цього було продовжено архітектурно-археологічні дослідження, розчищення й реставрацію живопису. Музей знову відкрив свої двері для відвідувачів. Архітектура Кирилівської церкви добре збереглася з XII століття. Перебудови XVII — XVIII ст. виявилися в перекладці частини склепінь, зведенні чотирьох бічних бань та пишного фронтону над входом, оздобленні вікон і порталів ліпним декором. Древні архітектурні форми чітко вирізняються під цими добудовами. Це була тринефна триапсидна шестистовпна однобанна споруда, витягнута по осі захід — схід. її розміри —31 х 18,4 метра, висота — 28 метрів. Стародавнє закомарне покриття не збереглося. Декор фасадів складався з аркатурного пояска у верхній частині стін, барабана й легких напівколонок на барабані та апсидах. Стіни зовні, мабуть, були поштукатурені, укоси вікон і портали прикрашав фресковий розпис. Складено будову в техніці порядової кладки на вапняно-цем'янковому розчині.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch32_l.jpg
Інтер'єр. Хори

        Центральний підбанний простір храму — високий, вільний, добре освітлений, з хорами у західній частині — контрастував з іншими приміщеннями: напівтемним нартексом з нішами-аркосолями для гробниць, хрещальнею, вузькими сходами на хори у товщі північної стіни, невеличкою молитовнею на хорах. Особливістю храму були маленькі бокові хори перед південною апсидою, куди вели сходи у товщі стіни вівтаря.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch27_l.jpg
Інтер'єр. Нартекс

        Стіни Кирилівської церкви покрито живописом — фресками XII століття, розкритими з-під олійних записів, окремими фрагментами темперного розпису XVII сторіччя та олійними роботами XIX століігя на ділянках, де фрески не збереглися. Від древніх фресок, що прикрашали все приміщення храму, залишилося близько 800 квадратних метрів розписів, які являють собою цінні художні твори періоду Древньої Русі.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch28_l.jpg
Вид на головний  вівтар

        У підбанній частині збереглися зображення апостолів у барабані, євангелістів на парусах, напівпостаті мучеників у медальйонах на попружних арках. У вівтарі — "Євхаристія", під нею — зображення святителів. На стовпах передвівтарної арки — „Благовіщення", „Стрітення" й монументальні постаті апостолів Петра й Павла. У центральному нефі важливе місце займають зображення святих воїнів, що, напевно, відповідало запитам феодальної знаті в епоху жорстоких міжусобиць. На двох стінах трансепта — багатофігурні композиції „Успіння богоматері" й „Різдво Христа". Серед фресок — численні постаті пророків, стовпників, мальовничі орнаменти. На стінах і склепіннях нартекса збереглася композиція "Страшний суд", яка, починаючи з XII століття, була поширена у давньоруському стінопису. Церковники й феодали використовували Її для соціального пригноблення трудящих і прищеплення їм думок про смирення й покірливість.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch33_l.jpg
"Зішестя святого духа"

        Для фресок Кирилівської церкви характерне поєднання великих колірних плям — білих, рожевих, блакитних, оливкових. Розпису властива виражена графічність. Вирішуючи площинно вбрання постатей, майстри робили акцент на обличчя, створюючи образи виняткової виразності (наприклад, постаті святителів у північній апсиді). Багатством колориту та великою кількістю життєвих деталей відзначаються сцени з „Житія Кирила Александрійського" у південній апсиді. Багато зображень, наприклад фреска „Ангел, що звиває небо", позначені сміливістю композиційних засобів. Кирилівські фрески — один з найцікавіших живописних ансамблів XII сторіччя у давньоруському мистецтві.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch30_l.jpg
Головна баня. "Вознесіння"

        З темперного розпису XVII століття зберігся чудовий портрет ігумена Інокентія Монастирського — відомого дипломата і громадського діяча, написаний на пілоні південного нефа. Портрет є цінною пам'яткою українського портретного живопису того часу.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch31_l.jpg
Портрет Інокентія Монастирського

        Серед олійного розпису, виконаного під час реставрації у XIX сторіччі, особливе місце належить роботам відомого російського художника Михайла Врубеля, у яких виявився його могутній талант монументаліста і новатора-колориста. Один з найсильніших його творів у храмі — „Зішестя святого духа", що займає склепіння хор. У зображеннях апостолів художник з надзвичайною силою передав складність людських почуттів, створив галерею портретів з глибокою психологічною характеристикою. Тут же на хорах Врубелем виконані ,,Ангели з лабарами", напівпостать Христа, голови пророків Моїсея і Соломона. У ніші нартекса художник написав "Надгробний плач". Побудована на контрасті плавних рухів трьох ангелів, які похилилися у скорботі, й нерухомості тіла Христа, на поєднанні холодного зеленувато-сірого та напружених вохристих тонів, ця сцена вражаюче передає глибину людського горя.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch34_l.jpg
"Зішестя  святого духа" "Космос"

        Для мармурового іконостаса, виконаного за ескізами А. Прахова, Врубель написав у Венеції ікони „Афанасій", „Богоматір", „Христос" і „Кирило". Ці твори відзначаються образністю, глибоким реалізмом і високою живописною майстерністю. Найбільш вдалася художникові „Богоматір". У бездонних очах цієї тендітної молодої жінки, одягненої у дорогі шати, стільки страждання й тривоги за долю сина, що вона сприймається як втілення материнської скорботи і стоїть у ряду кращих жіночих образів, створених художником. Кирилівський розпис та ікони стали важливою віхою у творчій біографії Михайла Врубеля і в історії вітчизняного монументального живопису XIX сторіччя.

http://travel.kyiv.org/old/churches/ch35_l.jpg
"Надгробний плачь"

        Древня архітектура Кирилівської церкви, її чудовий настінний розпис ваблять до цієї пам'ятки тисячі гостей Києва. Тут провадяться концерти давньоруської музики у грамзапису, виступають артисти філармонії.

0

2

Кирилловская церковь (рус)
        Кирилловская церковь была построена в середине XII века на далекой окраине древнего Киева — Дорогожичах. Отсюда основатель церкви черниговский князь Всеволод Ольгович в 1139 году взял штурмом Киев в ходе междоусобной борьбы за великий киевский престол. Для представителей династии Ольговичей храм служил загородной резиденцией и фамильной усыпальницей. В 1194 году здесь был погребен киевский князь Святослав — герой древнерусской поэмы „Слово о полку Игореве". За время своего существования Кирилловская церковь знала периоды запустения, ремонты, поновления. В 1748—1760 гг. здесь при участии известного украинского зодчего И. Григоровича-Барского были построены каменные монастырские здания, от которых до наших дней сохранилась лишь часть ограды с угловой башенкой. После перестроек XVII—XVIII вв. древняя Кирилловская церковь получила современный внешний облик с характерными чертами украинской барочной архитектуры. В 60-е годы XIX века Кирилловская церковь становится в центре внимания общественности: под штукатуркой XVIII века на ее стенах были обнаружены фресковые росписи XII века. В 1881—1884 гг. под руководством профессора А. Прахова в храме проводятся огромные работы по расчистке фресок и поновленик) стенописи. В них принимали участие преподаватели и ученики Киевской рисовальной школы — Н. Мурашко, И. Селезнев, Н. Пимоненко, X. Платонов, И. Ижакевич, С. Гайдук, Ф. Зозулин и др. В 1884 году здесь работал Михаил Врубель. По требованию церкви открытые древние фрески были вновь переписаны масляными красками. Тогда же были установлены мраморные парапеты хор и иконостас.
        В мае 1929 года Кирилловская церковь была объявлена Государственным историко-культурным музеем-заповедником. Здесь развернулись исследовательские работы, прерванные Великой Отечественной войной. В послевоенное время в храме проводились большие противоаварийные работы по укреплению стен и фундаментов, деформировавшихся из-за разрушения древних подземных ходов. Только после этого были продолжены архитектурно-археологические исследования, расчистка и реставрация живописи. Музей вновь открыл свои двери для посещения. 
        Архитектура Кирилловской церкви хорошо сохранилась с XII века. Перестройки XVII—XVIII вв. выразились в основном в перекладке части сводов, достройке четырех боковых куполов, возведении пышного фронтона над входом, оформлении окон и порталов лепным декором. Древние архитектурные формы четко читаются под этими достройками.
        Это было трехнефное трехапсидное шестистолпное однокупольное здание, вытянутое по оси запад—восток. Его размеры 31 х 18,4 метра, высота 28 метров. Древнее закомарное покрытие не уцелело. Декор фасадов состоял из аркатурного пояска в верхней части стен, барабана и легких полуколонок на барабане и апсидах. Стены снаружи, по-видимому, были оштукатурены, откосы окон и порталы украшали фресковые росписи. Сложено здание в технике порядовой кладки на известково-цемяночном растворе.
        Центральное подкупольное пространство храма — высокое, свободное, хорошо освещенное, с хорами в западной части — контрастировало с остальными помещениями: полутемным нартексом с нишами-аркосолиями для гробниц, крещальней, узкой лестницей на хоры в толще северной стены, небольшой молельней на хорах. Особенностью храма были маленькие придельные хоры перед южной апсидой, куда вела лестница в толще стены алтаря.
        Стены Кирилловской церкви покрыты живописью — фресками XII века, раскрытыми из-под масляных записей, отдельными фрагментами темперной росписи XVII века и масляными работами XIX века на участках, где фрески не сохранились. 
        От древних фресок, украшавших все помещения храма, осталось около 800 квадратных метров росписей, представляющих собой ценные художественные произведения периода Древней Руси.
        В подкупольной части сохранились изображения апостолов в барабане, евангелистов на парусах, полуфигуры мучеников в медальонах на подпружных арках. В алтаре — ,,Евхаристия", под нею — святители. На столбах предалтарной арки — "Благовещенье", "Сретенье" и монументальные фигуры апостолов Петра и Павла. В центральном нефе важное место занимают изображения святых воинов, что вероятно, отвечало запросам феодальной знати в эпоху жестоких междоусобиц. На двух стенах трансепта — многофигурные композиции "Успение богоматери" и "Рождество Христа". Среди фресок — многочисленные фигуры пророков, столпников, красочные орнаменты. На стенах и сводах нартекса сохранилась композиция "Страшный суд", которая, начиная с XII века, получила распространение в древнерусской стенописи. Она использовалась церковниками и феодалами для социального угнетения трудящихся, для внушения им мыслей о смирении и покорности. 
        Для фресок Кирилловской церкви характерно сочетание крупных цветовых пятен — белых, розовых, голубых, оливковых. Росписям присуща выраженная графичность. Решая плоскостно одеяния фигур, мастера делали акцент на лица, создавая образы исключительной выразительности (например, фигуры святителей в северной апсиде). Богатством колорита и изобилием жизненных деталей отличаются сцены из ,,Жития Кирилла Александрийского" в южной апсиде. Многие изображения, например фреска ,,Ангел, свивающий небо", отмечены смелостью композиционных приемов. Кирилловские фрески — один из самых интересных живописных ансамблей XII века в древнерусском искусстве.
        Из темперных росписей XVII века сохранился замечательный портрет игумена Иннокентия Монастырского — известного дипломата и общественного деятеля, написанный на пилоне южного нефа. Портрет является ценным памятником украинской портретной живописи того времени.
        Среди масляной росписи, выполненной во время реставрации в XIX веке, особое место занимают работы известного русского художника Михаила Врубеля, в которых проявился его могучий талант монументалиста и новатора-колориста. Одно из самых сильных его произведений в храме — „Сошествие святого духа", занимающее свод хор. В изображениях апостолов художник с необычайной силой передал сложность человеческих чувств, создал галерею портретов с глубокой психологической характеристикой. Здесь же на хорах М. Врубелем исполнены "Ангелы с лабарами", полуфигура Христа, головы пророков Моисея и Соломона. В нише нартекса художник написал "Надгробный плач". Построенная на контрасте плавных движений трех скорбно склонившихся ангелов и неподвижности тела Христа, на сочетании холодного зеленовато-серого и напряженных охристых тонов, эта сцена поразительно передает глубину человеческого горя.
        Для мраморного иконостаса, выполненного по эскизам А. Прахова, М. Врубель написал в Венеции иконы „Афанасий", "Богоматерь", "Христос" и "Кирилл". Эти произведения отличаются образностью, глубоким реализмом и высоким живописным мастерством. Наиболее удалась художнику ..Богоматерь". В бездонных глазах этой хрупкой молодой женщины, одетой в дорогие ткани, столько страдания и тревоги за судьбу сына, что она воспринимается как олицетворение материнской скорби и стоит в ряду лучших женских образов, созданных Врубелем.
        Древняя архитектура Кирилловской церкви и ее замечательные настенные росписи делают этот памятник одним из самых ценных и интересных музеев страны. Здесь проводятся концерты древнерусской музыки в грамзаписи, выступают артисты филармонии.

0

3

St. Cyril's Church
        St. Cyril's Church was built near Dorogozhichi in the environs of ancient Kyiv in the mid - twelfth century. It was from here that Prince Vsevolod Olgovich of Chernigov sent his warriors to seize the city, and, in 1139, in the course of internecine wars, he won and mounted the Grand Throne of Kyiv. The church served as an out-of-town residence and the burial place for the Olgovichi princes. In 1194, Kyivan Prince Svyatoslav, a hero of the Old Rus epic The Lay of lgor's Host, was interred here. 
        Throughout its existence, St. Cyril's Church has undergone periods of deterioration, and several times the structure has been repaired and modified architecturally. From 1748— 1760, stone monastery buildings were erected near the church under the supervision of Ukrainian architect Ivan Hrihorovich-Barsky. Only a section of the wall with a corner tower has survived of them from the eighteenth century into modern times. As a result of the alterations and reconstructions carried out in the seventeenth and eighteenth centuries, the ancient St. Cyril's Church was given its present-day architectural form obviously dominated by Ukrainian Baroque.
        In the 1860s, twelfth-century fresco paintings were discovered on the walls under the eight-eenth century plaster, and in 1881—1884 extensive work to restore the murals was carried out under the supervision of Professor A. Prakhov. Engaged in the restoration were teachers and students of the Drawing School of Kyiv, among them N. Murashko, 1. Seieznyov, N. Pimonenko, Kh. Platonov, 1. Izhakevich, S. Haiduk, F. Zozulin, to mention but a few. In 1884, the eminent Russian painter Mikhail Vrubel took part in the restoration works. At the request of the church authorities, the ancient frescoes were re-painted in oil by Vrubel. During the same period, choir parapets of marble and an iconostasis designed by Prakhov were installed in the church.
        In May 1929, St. Cyril's Church was proclaimed a museum. Extensive research was begun there which, unfortunately, was halted by the outbreak of World War Two. In the post-war period, work was carried out to reinforce the walls and foundation which had been deformed as a result of damage done by an ancient underground passage. Later, the restoration in the church was recommenced, and the museum was opened to the gen-eral public.
        The twelfth-century architecture of St. Cyril's Church has survived into our times with scarce-ly any alterations. The renovations in the seventeenth and eighteenth centuries consisted mainly of rebuilding a few sections of the vaults, the addition of four lateral domes, a lavishly decorated pediment, and decorative window and door surrounds. The ancient architectural forms are easily discernible in spite of these later modifications. This single-domed church was designed as a three-aisled and six-piered structure with three apses running from west to east. Its dimensions were 31 x 18.4 meters, and the ceiling was 28 meters high. The blind arcading has not been preserved. The facades were sparsely decorated with an ornamental band which ran along the upper part of the walls, around the drum and the semi-columns of the drum. 
        Most likely, the exterior walls were plastered. The splay sides of the windows and the doors were adorned with fresco paintings. The old building technique was employed in the con-struction of the church — bricks and stone were laid with a mortar of slaked lime mixed with crushed burnt brick.
        The space under the cupola is large and well-lit. In the western section was a loft. Opposed to this air-and light-Filled space, the narthex with the niches for sepulchres and a baptistery was dark, while the narrow stairways to the lofts were incorporated into the thickness of the northern wall. The lofts in the chancel before the southern apse were a peculiar feature of the architectural design of the church. They could be reached by means of a stairway in the wall of the sanctuary. 
        The walls of St. Cyril's Church are covered by twelfth-century frescoes cleared of the later oil overpainting, and fragments of eighteenth-century tempera painting and nineteenth-century oil murals which replaced the missing ancient frescoes. 
        Some 800 sq. m. of original painting illustrating Old Rus murals have come down into mod-ern times. On the walls the Figures of the apostles (in the drum), the evangelists (in the pend-entives), and half-figures of martyrs (set in medallions on the flying buttresses) have survived. The sanctuary contains The Eucharist composition. Beneath it, the Church Fathers are represented. The pillars of the arch in front of the chancel are occupied by The An-nunciation and Presentation compositions and figures of the Apostles Peter and Paul. A place of prominence among the other paintings is enjoyed by the images of the warrior saints. This can be accounted for by the needs of feudal lords in an epoch of internecine wars. The two transept walls are given to a view of the multifigured compositions The Assumption and The Nativity of Christ. Among the frescoes preserved are the figures of prophets and stylites, as well as vivid ornamentation. The walls and the vaults of the narthex are covered with The Last Judgement composition, which from the twelfth century was widely used in the mural painting of Old Rus.
        The frescoes in St. Cyril's Church are characterized by combinations of large color patches — white, pink, light-blue and olive. The frescoes are noted for strongly pronounced line. Unlike the saints' garments which are treated in the medieval manner of two-dimensional representation, the faces are exceptionally expressive (e. g., the figures of Church Fathers in the northern apse). The scenes from the life of St. Cyril of Alexandria in the southern apse are distinguished by a wide color range and realistic detail. Many frescoes, including The Angel Rolling Heaven Into a Scroll are marked by daring treatment of composition. St. Cyril's Church features one of the most interesting pictorial collection of the twelfth-century Old Rus art.
        What has survived of the seventeenth-century tempera painting is Portrait of Father-Supe-rior Innocent Monastirsky, a renowned diplomat and public figure. His portrait (on the pylon of the southern aisle) is a valuable example of Ukrainian portraiture of the period. A place of honor in oil mural painting of the nineteenth century is occupied by the works by Mikhail Vrubel, a famous Russian painter who revealed great talent as a monumental painter and was a renowned colorist. One of the most striking murals is The Descent of the Holy Ghost, which covers the vaults in the lofts. His apostles show exceptional force of psychological penetration; here the artist has succeeded in rendering the complexity of human nature. Also in the lofts are other creations by Vrubel — Angels with Labara, a half-figure of Christ, and representations of Moses and Solomon. Still another work of Vrubel Mourning by the Sepulchre is found in the niche in the narthex. Its composition rests upon the juxtaposition of flowing lines of the three bending female figures with the rigid outline of the body of Jesus and on the composition of cold green-grey and intense ochre tones. The composition is intended to convey deep human grief. In Venice, Mikhail Vrubel painted the icons St. Athanasius, The Virgin Mary, Christ and St. Cyril for the marble iconostasis executed after the design of Adrian Prakhov. The icons are distinguished by their profound realistic approach, high degree professional skill displayed and overwhelm-ing expressiveness. Of the four icons by Vrubel in the iconostasis, the Virgin and Child is especially impressive. The unfathomable eyes of this fragile young woman so luxuriously arrayed speak of a deep grief and motherly concern for her infant son. She can clearly be perceived as the personification of maternal feelings. This image ranks among the finest female portraits done by Vrubel. The icons and murals painted for St. Cyril's Church were a major milestone in the creativity of Mikhail Vrubel and made a considerable contribu-tion to nineteenth-century monumental painting. 
        The ancient architecture and murals of St. Cyril's Church put this museum on a par with the most famous architectural ensembles in the country.

0


Вы здесь » Building club™ Форум архитекторов и строителей. » Рефераты » Реферат на тему "Кирилівська церква" (укр. рус. англ. язык; фото)


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2016 «QuadroSystems» LLC